Випереджаюча освіта являє собою один із ключових напрямків модернізації сучасної системи освіти як освіта, спрямована на врахування сучасних потреб суспільства у сталих моделях майбутнього, підготовку та адаптацію особистості до нових умов життя, розвиток її життєвих компетентностей відповідно до вимог часу. Як зазначається у доповіді комісії ООН «Сталий розвиток і рівність можливостей: краще майбутнє для всіх» (2011 р.), «Сталий людський розвиток полягає в розширенні значущих свобод людей вже сьогодні, одночасно з додаванням розумних зусиль, щоб не допустити серйозного зменшення таких свобод для майбутніх поколінь».

Перед випереджаючою освітою в інтересах сталого розвитку постає завдання забезпечити формування в молодого покоління нових форм мислення та поведінки у довкіллі, які припускають уміння прогнозувати і планувати, мислити творчо, критично та самокритично, відповідально і свідомо. При формуванні різноманітних моделей випереджаючої освіти важливе значення має процес становлення особистості та її соціалізації. У навчанні актуальним є використання дослідницької методики та методів пошуковості, проблемних, інтерактивних, групових методик. Стають необхідними уміння особистості брати участь у плануванні соціального розвитку території, передбаченні наслідків тих чи інших дій, перш за все - здатність до відповідального, виваженого ставлення – до довкілля (природного та соціального), до інших людей, до власного здоров’я тощо. Особистісна відповідальність також визначає ступінь зрілості особистості, характер її дорослішання у морально-ціннісному сенсі.

Сучасна педагогічна наука все більше акцентує увагу на необхідності формування соціальної відповідальності як інтегрального показника розвитку особистості та громадянського суспільства. Також важливе значення набуває пошук моделей освіти, що прияли би більшій соціалізації особистості із врахуванням суспільних потреб у сталому майбутньому. Очевидною є необхідність в такому експериментальному дослідженні, яке б допомогло створити й реалізувати модель школи спияння сталому розвитку на засадах інтергації змісту випереджаючої освіти у навчально-виховний процес.

Визначити основні шляхи інтегрування змісту випереджаючої освіти для сталого розвитку у навчально-виховний процес, розробити показники ефективності засвоєння змісту випереджаючої освіти учасниками проекту, створити та впровадити модель школи сприяння сталого розвитку та інтегрованого розвивального освітнього середовища на засадах випереджаючої освіти, що сприятимуть формуванню ціннісних орієнтацій та стійких моделей поведінки в інтересах сталого розвитку, розвитку соціально-відповідальної особистості громадянського суспільства.

         Навчально-виховний процес в освітніх закладах.

         Інтегрування змісту випереджаючої освіти для сталого розвитку у навчально-виховний процес в системі роботи загальноосвітніх навчальних закладів.

експериментальної роботи полягає в тому, що ефективність інтегрування змісту випереджаючої освіти для сталого розвитку у навчально-виховний процес може зростати за умов:

1.  Поширення шкільних практик освіти для сталого розвитку, соціального партнерства, взаємодії з громадськістю, впровадження «наскрізного» навчання освіти для сталого розвитку шляхом системної перебудови підходів до організації навчально-виховного процесу, застосування проектних, діяльнісних, групових, інтерактивних методик та технологій;
2. Підвищення рівня просвіти в інтересах сталого розвитку учасників освітнього процесу, забезпечення діагностики зміни ціннісних орієнтацій в інтересах сталого розвитку, рівня соціальної відповідальності особистості;
3. Створення інтегрованого розвивального освітнього простору навчального закладу на засадах випереджаючої освіти для сталого розвитку, перетворення шкіл у регіональні центри сталого розвитку своєї громади як рушійної сили становлення громадянського суспільства;
4. Використання інноваційних освітніх технологій випереджаючої освіти для формування цілісного світогляду, соціальної компетентності та громадської активності учасників проекту, високої патріотичної культури; запровадження у навчально-виховний процес курсів за вибором та спецкурсів в інтересах сталого розвитку, «наскрізного» навчання освіти для сталого розвитку; проведення конференцій, «круглих столів», семінарів; залучення учасників проекту до партнерської взаємодії та обміну досвідом;
5. Впровадження нових методів контролю знань та оцінювання з метою формування навичок рефлексії та розвитку оцінної складової самовідповідальності учасників проекту, здібностей до проектування, соціального прогнозування, формування самоосвітніх компетентностей;
6. Актуалізації підготовки учнів до свідомого вибору життєвих перспектив, проективного мислення, уявлень про позитивні моделі майбутнього, формування соціально-відповідальної поведінки;
7. Вивчення, узагальнення, впровадження в практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів педагогічного досвіду, накопиченого у процесі роботи над проектом.

1. Проаналізувати наукову літературу з проблеми, визначити основні шляхи інтегрування змісту випереджаючої освіти для сталого розвитку у навчально-виховний процес.
2. Розробити та апробувати діагностичної базу щодо ефективності засвоєння змісту випереджаючої освіти учасниками проекту, характеру її інтегрування у навчально-виховний процес, особливостей становлення стійких моделей соціально-відповідальної поведінки особистості як інтегрованого показника її розвитку.
3. Створити «банк інновацій в інтересах сталого розвитку», що сприятиме максимальній інтеграції змісту випереджаючої освіти для сталого розвитку у навчально-виховний процес, об’єднанню когнітивної, емоційно-вольової та вчинкової складової діяльності учасників проекту.
4. Запровадити гнучку систему організації навчально-виховного процесу на засадах інтеграції змісту випереджаючої освіти для сталого розвитку, створити умови для неперервної освіти для сталого розвитку.
5. Розробити та впровадити модель школи сприяння сталого розвитку та інтегрованого розвивального освітнього середовища на засадах випереджаючої освіти, що сприятиме формуванню ціннісних орієнтацій та стійких моделей поведінки в інтересах сталого розвитку, розвитку соціально-відповідальної особистості громадянського суспільства.
6. Підготувати педагогів області до запровадження основних ідей проекту через удосконалення системи курсової підготовки, введення додаткових тематичних курсів інноваційної освітньої діяльності на засадах випереджаючої освіти для сталого розвитку; розробки та апробації інтегрованих дисциплін та курсів за вибором з аспектами сталого розвитку, сучасних засобів навчання і навчально-методичних матеріалів для викладання основ сталого розвитку, зокрема підготовку та видання підручників і посібників зі сталого розвитку, а також навчально-методичних матеріалів для педагогів, учнів, наукових працівників на всіх рівнях системи освіти і професійної підготовки; створення мережи партнерських шкіл сприяння сталому розвитку.
7. Розробити науково-методичні рекомендації щодо напрямків інтеграції змісту випереджаючої освіти для сталого розвитку у навчально-виховний процес, розвитку соціальних компетенцій в інтересах сталого розвитку, відповідальної поведінки, створення можливостей для особистісного та професійного зростання педагогічних працівників у процесі роботи над проектом.

- Конституція України, Конвенція ООН про права дитини, Стратегія Європейської Економічної комісії ООН освіти для сталого розвитку, Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», проект «Стратегії сталого розвитку України» (2012 р.), щорічні методичні рекомендації Міністерства освіти і науки України, нормативні документи по забезпеченню умов для всебічного розвитку активної творчої життєдіяльності підростаючого покоління;

- положення рефлексивно-гуманістичної педагогіки та психології;

- теорія особистісно-діяльнісного підходу;

- соціальні теорії особистісного проектування;

теорії соціального прогнозування й концепції інноваційно-технологічного форсайту;

- теоретичні положення освіти для сталого розвитку.

В основі теоретичних підходів випереджаючої освіти для сталого розвитку:

• Діяльнісний підхід, який передбачає створення такої системи неперервної освіти для сталого розвитку, яка активізує пошук духовних зв'язків особистості та їх впливу на творчу діяльність у плані відповідального, соціально активного та стратегічного підходу до вирішення актуальних соціально-економічних та екологічних проблем.
• Принцип гуманоцентризму освітньої діяльності як забезпечення умов для духовного розвитку дітей та молоді, пріоритету гуманістичних цінностей та ідеалів, особистісно-орієнтовану педагогічну діяльність, життєтворчу педагогіку.
• Принципи та цінності педагогіки співробітництва, ненасильства та толерантності, що передбачають співробітництво, співтворчість педагогів та учнів на основі суверенітету особистості школяра, шанобливого ставлення до його права вибору у прийнятті рішень, розвитку комунікативної культури особистості.
• Принцип соціо- та екоцентризму освіти для сталого розвитку, як впровадження у зміст навчання та виховання дітей комплексного підходу до розуміння соціально-економічних та екологічних проблем, холістичного мислення, етики відповідальності та екологічної етики через усвідомлення особистістю своєї єдності із природним оточенням, щільного взаємозв’язку соціально-економічного розвитку та екологічних змін.
• Принцип пріоритету розвивальної, інноваційно спрямованої освіти, проективної педагогіки та стратегічного управління навчальним закладом, а також творчої свідомої діяльності по самовдосконаленню і саморозвитку особистості на засадах гармонізації відносин у системі «природа – суспільство – особистість».
• Принцип системності і цілісності засвоєння знань про навколишнє середовище, що забезпечує формування в особистості розуміння взаємообумовленості природних та соціальних процесів, нерозривного зв'язку людини й природи;
• Принцип міждисциплінарності, що дозволяє розглядати освіту для сталого розвитку як комплекс знань, які реалізуються в практиці освітньо-виховного процесу за допомогою міжпредметного підходу;
• Принцип особистісної орієнтованості, диференціації педагогічного впливу з урахуванням вікових, типологічних та індивідуальних особливостей школярів.
• Принцип комплексності та інтегрованості, які полягають у взаємодії навчання і виховання, у використанні можливостей різних предметів навчального плану;
• Принцип єдності місцевого, регіонального й глобального підходів, що забезпечує ознайомлення з соціальними та екологічними проблемами різного рівня і практичну участь у вирішенні існуючих проблем найближчого оточення.
• Принцип пріоритету компетентісного навчання, що забезпечує безпосередній вплив навчання на розвиток дитини, формування у неї ключових компетенцій;
• принципі демократизації, який передбачає співробітництво, співтворчість педагога і вихованця, віру в творчі можливості дітей, повагу до суверенітету особистості.